Музика Сергія Борткевича і Кароля Шимановського сформувалася в одному культурному просторі — на території сучасної України наприкінці ХІХ століття. Обидва композитори були майже ровесниками, походили з заможних польських родин і зростали в середовищі, де польська традиція, український ландшафт і європейська музична освіта співіснували природно. Цей спільний ґрунт визначив їхній художній світ і став точкою відліку для різних, але внутрішньо споріднених творчих шляхів.
Сергій Борткевич народився в Харкові, навчався у Петербурзі та Ляйпцигу. Після революції 1917 року він втратив родинний маєток на Слобожанщині й був змушений тікати з України. Оселившись у Відні, Борткевич став знаним педагогом і композитором, користувався популярністю, його фортепіанні твори активно виконувалися та видавалися. Водночас, як і багато українських композиторів в еміграції, через політичні обставини його ім’я надовго було замовчуване, тому навіть сьогодні в Україні його музику виконують значно рідше, ніж вона заслуговує.
Кароль Шимановський народився в селі Тимошівка на території сучасної України. Його творчість пройшла кілька етапів — від пізнього романтизму до модерністського стилю та глибокого зацікавлення народною музикою. Україна відіграла важливу роль у формуванні його світовідчуття, що сам композитор неодноразово підкреслював:
«Я народився і виріс в Україні… мені до душі її лагідний клімат — бурхливість і ніжність».
Програму концерту поєднує як спільний історичний контекст, так і жанрові перетини. Скрипкова соната Борткевича — масштабний і пристрасний твір пізньоромантичного стилю, сповнений широкої лірики. Цей світ перегукується з циклом Lyrica nova, у якому композитор звертається до камерної, зосередженої мови: чотири мініатюри створюють мрійливу атмосферу тонких гармоній і імпресіоністичних барв. Особливе місце займають мазурки Борткевича op. 64 — інтимний діалог із польською традицією.
Саме мазурка стає ключовою точкою зустрічі з музикою Шимановського. У його мазурках op. 50 цей жанр постає в модерністському вимірі — з яскравими ритмами та сміливими гармоніями. Поруч звучить Романс для скрипки і фортепіано — твір раннього періоду, сповнений співучої краси. Разом ця програма вибудовує живий діалог між двома композиторами, яких поєднують спільне походження, драматична історія ХХ століття та глибокий зв’язок з українською землею.