Василь Барвінський &Антонін Дворжак

Заключний концерт фестивалю Sounds of Ukraine присвячений камерній музиці та творчості двох композиторів — Василя Барвінського і Антоніна Дворжака. Цей вечір символічно підсумовує ідею фестивалю, відкриваючи діалог між українською та європейською музичною традицією через жанр камерної музики.

Антонін Дворжак — один із найвидатніших чеських композиторів, чия творчість стала уособленням національного стилю в європейській музиці кінця ХІХ століття. Народжений у Богемії, він здобув освіту й працював у Празі, де сформувався як композитор світового масштабу. Дворжак був майстром камерної музики, у якій поєднав класичну форму з живою народною інтонацією, спираючись на чеський фольклор як на природне джерело музичного мислення.

Василь Барвінський належить до найвидатніших композиторів Галичини та є однією з ключових постатей української музики першої половини ХХ століття. Його формування як композитора тісно пов’язане з Прагою: Барвінський навчався у Вітезслав Новака, одного з провідних представників чеської композиторської школи і прямого спадкоємця традицій Дворжака. Саме через Новáка ідеї празької школи — увага до фольклору, ліризм, ясність форми — були передані Барвінському та поєднані з українською інтонаційною основою.

Долі Барвінського, як і багатьох українських композиторів ХХ століття, склалися трагічно. Через політичні обставини його музика, так само як творчість Сергія Борткевича й Федора Якименка, надовго зникла з концертного життя. Значна частина спадщини Барвінського була знищена — його ноти було спалено, а ім’я викреслено з офіційного культурного простору. Лише сьогодні музика Барвінського поступово повертається на сцени й концертні майданчики, відновлюючи справедливе місце в історії європейської культури.

Програма концерту побудована навколо жанру фортепіанного тріо, який був надзвичайно важливим для обох композиторів. У цей вечір прозвучать Фортепіанне тріо ля мінор Василя Барвінського та Фортепіанне тріо фа мінор op. 65 Антоніна Дворжака. Обидва твори розкривають камерну музику як простір глибокого, інтимного діалогу між інструментами, де емоційна щирість поєднується з масштабним художнім мисленням. Саме через цей жанр особливо виразно проступає духовний і естетичний зв’язок між українською та чеською музичними традиціями — зв’язок, що й сьогодні звучить актуально та переконливо.